Happy&Healthy NOVUS: історія Марії Ібраімової
Історія Марії Ібраімової, старшої категорійної менеджерки Відділу групи товарів Солодка бакалія.
Поганий зір став для Марії несподіваним поштовхом до великого спорту. Саме через нього батьки привели маленьку Машу на перше заняття з бадмінтону, гру, що тренує зір, фокус та швидкість реакції. Вже у вісім років Маша бере участь у першому турнірі, місті Миколаєві. І…перша поразка, яка пробудила спортивну злість, що згодом перетвориться на жагу до перемоги.
Почалися інтенсивні тренування, участь у численних змаганнях.
Більше десяти років життя Марія присвятила професійному спорту. Вона — Майстер спорту України з бадмінтону, абсолютна чемпіонка України серед юніорів, бронзова призерка Чемпіонату Європи у командному заліку (U19).
Найбільше подобалось грати в команді, це інший рівень динаміки, взаємодії, драйву:
«Грати в парі — це особлива енергія. Тут усе про підтримку, злагодженість, відчуття партнера. У бадмінтоні можна змагатися один на один, в парі (2 на 2), у змішаному форматі, коли команда складається з чоловіка та жінки. Але саме командна гра завжди давала мені максимум емоцій і спортивного азарту», — розповідає Марія.
З 16 років вона вже сама навчала дітей, приходила на батьківські збори до школярів, щоб розповісти про користь бадмінтону. Її метою було не лише вигравати у змаганнях, а й надихати інших, прививати дітям корисні спортивні звички.
«Спорт — це не просто про медалі. Це про розвиток. І командна підтримка — це те, без чого немає результату, ні в спорті, ні в житті.»
Через серйозну травму, у 18 років, Марія завершує кар’єру у великому спорті. Якості, які вона розвивала роками в спорті: дисциплінованість, витривалість, відповідальність — стали основною опорою у новому етапі життя.
Сьогодні Марія — старша категорійна менеджерка Відділу Солодкої бакалії в NOVUS. З тією ж зосередженістю, як колись на корті, розвиває напрям, приймає рішення, підтримує колег і завжди тримає фокус на командному результаті.
«Спорт навчив мене, що життя — марафон, а не спринт, я засвоїла цей урок, дотримуюсь цього ритму в житті і досі: не шукати швидкої перемоги, а викладатися щодня. Вірити в команду.»
Під час повномасштабної війни Марія тимчасово жила за кордоном, без можливості тренуватися, але любов до бадмінтону нікуди не зникла, і після повернення в Україну, Марія знову виходить на корт — тепер у аматорському форматі: заради себе, заради руху, заради радості від гри.
І запрошує колег спробувати, бо бадмінтон це:
– про відчуття легкості, динаміку й стратегію;
– про тренування не лише тіла, а й розуму;
– про спосіб підтримати форму, очистити голову й відчути життя;
– це про команду, підтримку, рух… і про себе.
