Поговоримо про гроші практичні поради від фінансової директорки NOVUS Ніни Орловської
Питання грошей хвилюють кожного з нас: як заощаджувати, куди інвестувати, як планувати бюджет і уникати фінансових пасток. Але нам часто бракує саме практичних порад від експерта, який розбирається в темі не з чуток.
Тож ми поговорили з Ніною Орловською і провели для вас розгорнуте інтерв’ю про фінансову грамотність. Ніна поділилася практичними порадами, які допоможуть краще орієнтуватися у фінансових інструментах та приймати виважені рішення щодо власних коштів. Це розгорнуте інтерв’ю буде корисним незалежно від того, чи ви тільки починаєте розбиратися у фінансових питаннях, або хочете систематизувати вже наявні знання.
❓Ніно, що у вашому розумінні є фінансовою грамотністю?
✅Мені дуже часто ставлять запитання на різні фінансові теми, що стосуються фінансової грамотності: як планувати бюджет, визначати стратегію інвестування. Іноді жартома відповідаю: треба пити каву з корицею і не виносити сміття після 18:00 (сміється). Зараз дуже багато псевдоекспертів, які пропонують подібні методи. Я до них не належу. Мої поради спираються виключно на досвід, аналітику та логіку. Фінансова грамотність – це коли ти розумієш свої доходи та витрати. Причому підходи однакові як для компанії, так і для окремої людини: треба розуміти, скільки ви заробляєте, чи є можливості заробляти більше і на що витрачаєте кошти. І тут немає легких шляхів – треба працювати над собою.
❓Яку звичку вважаєте цінною для фінансового здоров’я?
✅Перша звичка – записувати свої витрати, щоб розуміти, скільки ви витрачаєте. Коли люди починають систематизувати витрати, вони самі дивуються, на що йдуть кошти. Наприкінці місяця варто переглянути витрати та поділити їх на дві категорії: обов’язкові (інтернет, комунальні послуги, їжа тощо) і періодичні, без яких можна обійтися. Так робити протягом 2–3 місяців, а потім подумати, як оптимізувати витрати – наприклад, знайти дешевшого провайдера інтернету, купувати продукти оптом або сплачувати комунальні послуги за рахунок кешбеку.
Друга звичка стосується саме періодичних витрат: запитайте себе, чи дійсно потрібна вам ця покупка. У сучасному світі, перенасиченому товарами й послугами, де маркетинг працює над приверненням вашої уваги, важливо не робити імпульсивних покупок, а підходити до цього питання свідомо.
Фінансова грамотність – це вміння перебудувати мислення так, щоб купувати лише те, що тобі дійсно потрібно сьогодні, застосовуючи свідомий підхід. Такі покупки мають бути рішенням, а не емоцією. Тільки тоді можна керувати своїми грошима.
❓Як уникнути імпульсивної покупки? Яке правило ви радите використовувати перед покупкою?
✅Ніколи не купувати одразу. Якщо ви побачили рекламу, блогера, товар чи знижку – одразу скажіть собі: я даю собі час на роздуми – чи мені це дійсно потрібно, або хочеться через доступність ціни та з інших причин? Є така порада – пройдіться домом і подивіться, чи є у вас зайві речі. Якщо є – ви схильні до імпульсивних покупок. Треба розуміти: завдання маркетингу – продати, використовуючи знижки та психологічні прийоми. А ваше завдання – оцінювати доцільність покупки.
❓Чи потрібно вести облік витрат, коли є банківські додатки?
✅Якщо вам зручно користуватися банківськими застосунками – користуйтеся. Але є таке правило: коли ви додатково записуєте витрати руками, ви над ними думаєте, аналізуєте, а не просто дивитесь на статистику, – так влаштовано наш мозок. Тому краще робити це окремо.
Тут хочу додати ще одну дієву пораду – розраховуватися не карткою, а готівкою. Існує статистика: коли люди платять карткою, вони витрачають на 30% більше, бо не відчувають реального обсягу витрат. Звісно, без онлайн-платежів не обійтися, але більшість статей витрат я раджу закривати саме готівкою. Саме так наша психіка краще усвідомлює, скільки грошей витрачено і скільки залишилось.
❓Наскільки реально почати накопичувати, якщо здається, що після зарплати нічого не залишається?
✅Раджу всім мати подушку безпеки: по-перше, це нормально; по-друге, вона дає відчуття безпеки; по-третє, загальна політична та економічна ситуація вимагає цього, адже гроші можуть знадобитися в будь-який момент. Тому потрібно щомісяця відкладати певну суму доходу – наприклад, на депозит, який допомагає зберігати вартість грошей під час інфляції. З нарахованих відсотків доведеться сплатити податки – 18% ПДФО та 5% військового збору, але ці гроші все одно приноситимуть дохід. Спершу подивіться, які витрати можна оптимізувати, а потім поставте собі мету – відкладати щомісяця не менше 10% власного доходу. Ця мета має стати правилом: що б не сталося, щойно отримали зарплату – одразу переказуйте на депозит.
Загалом, стосовно депозитів у кожного банку свої умови, і треба обрати оптимальні саме для вас. Депозити бувають з можливістю дострокового зняття або без неї – відсотки відрізняються. Депозит без права дострокового зняття зазвичай має вищу ставку. Наприклад, такий депозит на 4 місяці в ПриватБанку становить 12%. Протягом цих 4 місяців зняти кошти без втрати відсотків неможливо – і саме тому не виникає спокуси їх витратити: ставка вища, і вже за півроку ви побачите гарну суму на депозитному рахунку.
Звісно, є страх, що банк порушить свої зобов’язання. Але треба розуміти: великі банки не можуть собі цього дозволити. Незважаючи на політичну та економічну ситуацію в країні, діє Фонд гарантування вкладів. І, навіть, у 2022 році можна було знімати гроші з депозиту.
Втім, жоден експерт не може гарантувати фінансову безпеку. Будь-яке рішення щодо розподілу й використання власних коштів – це ваш вибір і ваша відповідальність.
❓Якого розміру має бути подушка безпеки для однієї людини?
✅Чіткого ліміту немає – чим більше, тим краще. Але якщо орієнтуватися на конкретні цілі, або, з огляду на реалії в Україні (переїзд, тимчасова втрата працездатності, ремонт, пошкодження житла тощо) – орієнтир мінімум 100 000 грн.
До речі, тут варто згадати й програми страхування життя. Багато з них включають воєнні ризики. Такі програми водночас підтримують ваше здоров’я, а якщо виникне справді складна ситуація – компенсують витрати.
❓У якій валюті ви радите тримати накопичення?
✅Рекомендую 40–50% тримати в національній валюті. Але слід враховувати, що в країні висока інфляція – 9–10%, тож національна валюта поступово втрачає вартість. Саме для компенсації цього процесу я і раджу використовувати депозити. Решту накопичень варто диверсифікувати між іноземними валютами: 25% у доларах США, 25% у євро. Ситуація з валютами нестабільна через загальносвітові процеси, тому для хеджування ризиків варто розподіляти кошти між кількома валютами.
❓Куди ще можна вкладати гроші, окрім депозиту?
✅ Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). З переваг – вищий відсоток (13–14%) і з доходу не утримуються податки. Але механізм значно складніший та потрібна певна фінансова обізнаність, щоб грамотно спланувати вкладення та мінімізувати ризики.
Також існує багато державних програм, які раджу використовувати. Наприклад, національний кешбек, кешбек від банку (підключається у застосунку), програма пільгового кредитування на авто, «єОселя» для доступного житла. Існує й чимало фондів.
Ці питання потребують окремого часу, тому готова поділитися цими знаннями з колегами на додатковій зустрічі при наявності запитів.
❓Як у сучасних умовах наважитись на великі покупки?
✅Плануючи витрати, спершу оцініть, чи стане ця покупка вашим активом, або пасивом. Наприклад, купуючи авто, варто врахувати супутні витрати – страховку, паливо, обслуговування. Житло можна розглядати як інвестицію, але воно також потребує подальшого обслуговування (ремонт, комунальні платежі), також товар може впасти в ціні. Те саме стосується інвестицій у цінні папери. Тому питайте себе: чи принесе покупка дохід з урахуванням усіх супутніх та подальших витрат? Тут часто приходить розуміння, що з покупкою краще не поспішати, а кошти краще відкласти на щось пріоритетніше.
❓Коли кредит – розумне рішення, а не пастка?
✅Раджу ретельно розбиратися в умовах кредитування від банку – у тих самих «дрібних літерах». Часто саме там банки приховують додаткові витрати: курсові різниці, штрафи, комісії за видачу картки, страхування авто на умовах банку тощо.
Дуже обережно варто ставитися до кредитів у валюті: курс важко спрогнозувати, і він, як правило, зростає, тому такі кредити складно закривати.
Обов’язково з’ясуйте, які умови діють у разі непогашення кредиту: чи передбачене розстрочення, або банк одразу конфіскує предмет кредиту або застави.
Те саме стосується споживчих кредитів із миттєвим оформленням у застосунку, без візиту до банку й застави. В разі такого кредитування, обов’язково запитайте кредитний договір. Публічна оферта не може бути компромісом чи заміною договору. У вас завжди має бути на руках кредитний договір, який ви уважно прочитали й підписали з банком. Збирайте від кредитора якомога більше інформації: які відсотки, яка комісія, чи змінюється ставка, куди звертатися у разі труднощів з погашенням. Не раджу брати споживчі кредити «на забаганки» – вони обходяться дорожче.
Кредит не є пасткою, якщо ви розумієте умови й впевнені, що ваш дохід забезпечить платіж. Звісно, дохід може змінюватися, тому ще одна порада – шукайте додаткові джерела доходу, Ринок праці зараз відчуває дефіцит кадрів, тож можливостей багато – не нехтуйте ними і одразу відкладайте ці кошти. Якщо ви не можете покрити своїм доходом навіть половину щомісячного платежу – краще не брати кредит та спершу знайти додаткове джерело доходу.
❓Чи варто, на вашу думку, брати іпотеку під час воєнного стану, чи краще почекати закінчення війни?
✅ Треба аналізувати й зважувати потребу та ризики. Якщо потреба справді є, можна розглянути варіант іпотеки. Такі рішення треба приймати свідомо, з урахуванням власного доходу, додаткових джерел доходу і особистих ризиків. Порівняйте ставки в різних банках: якщо забудовник рекомендує конкретний банк, ви маєте повне право обрати інший, з більш лояльними умовами. Краще брати кредит у національній валюті – це прогнозованіше. З огляду на безпекову ситуацію, також варто враховувати локацію, поверх та інші фактори. Якщо ціна на квартиру приваблива і є бажання інвестувати – це можливо. Але ми не можемо спрогнозувати, коли закінчиться війна, якою буде ціна нерухомості чи ставка за кредитом. Усі думки, що спираються на тренди, – лише припущення.
❓Які невеликі повсякденні витрати «з’їдають» бюджет?
✅Підписки, абонементи в клуби, якими користуємось два рази на рік, мобільні додатки. Підписуємось, забуваємо – а гроші продовжують автоматично списуватися. Тому перш ніж оформити підписку, треба переглянути умови пропозиції: буває, що розірвати її до завершення терміну дії неможливо. Кожен зазвичай знає власну слабкість, але саме такі неочевидні статті найчастіше «з’їдають» бюджет.
❓Як не піддаватися панічним настроям під час тривожних економічних новин?
✅Запитайте себе: що я можу з цим зробити, щоб мінімізувати наслідки? Наприклад, зняти гроші з рахунку, вивести кошти за кордон, продати валюту чи ОВДП – і обов’язково зробіть це. Або зверніться за порадою до експерта. Якщо жодна дія неможлива – тоді й хвилюватися немає сенсу.
❓Порада наостанок?
✅«Звісно, пити каву з корицею і не виносити сміття ввечері» – посміхається. Сьогодні я поділилася особистим практичним досвідом – тим, з чим стикаюся щодня.
Фінансова грамотність – це спосіб життя. Зараз багато літератури від зарубіжних експертів з інвестування та управління грошима, яка не завжди релевантна для українських реалій. Тому читайте й слухайте тих експертів, які близькі до нашого середовища.
Загалом порада наостанок така: Навчіться свідомо ставитися до своїх грошей, а саме:
- Записувати свої доходи та витрати;
- Оптимізовувати витрати та шукати нові джерела доходу;
- Не робити імпульсивних покупок та непередбачуваних витрат: чи дійсно мені це потрібно? чи буде це активом?
- Взяти за правило відкладати не менше 10% щомісячного доходу, адже навіть невеликі суми щомісяця – це можливість збільшити свій дохід.
- Зберігати вартість грошей у часі за допомогою депозитів та інвестицій.
- Уникати непрозорих угод та сумнівних умов кредитування.
Результат побачите вже за кілька років і відчуєте себе набагато безпечніше.
Бажаємо вам впевнених фінансових рішень💵
HR-команда та фінансова дирекція NOVUS💚
